Христианство – это то, что сказал Христос лично мне. Религия – это мнение других людей или теологов, возможно коллективное о том, что сказал Христос! Т. е. разумение, хоть даже и Апостолов или пастырей о том, как надо понимать или трактовать, данные слова Иисуса. Аминь!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дорогой Андрей! То, что сказал Вам Христос лично - это Ваш дом, Ваша позиция, Ваша межа. Но хорошо ли быть ловцом, ломать межи, дома и мировоззрения других, присоединяя это богатство и разнообразие себе? В Евангелии написано: не называйте себя учителями, наставниками, отцами, а в Коране - не называйте себя господами, - отдайте эти полномочия Богу! Вы занимаетесь переливанием из пустого в порожнее и делаете бедными, своими крепостными, других.
маго мет
2015-05-23 14:34:17
христианство - это то, что сказал Христос лично мне.
религия - это мнение андрея марченко.
как - то теряется основание для христианского братства...
я бы сформулировал билборДДД
несколько по другому:
"христианство - это то, что кормит меня лично. религия - это то, что кормит всех остальных".
и тока совместная кормёжка делает нас братьями...
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
