***
У Христа є руки – це ж бо наші руки.
У Христа є ноги – це ж бо наші ноги.
Знає Він – Спаситель – всі тілесні муки,
Знає Він – Спаситель – всі людські тривоги.
Нашими ногами Він сьогодні ходить,
Нашими руками пропонує Небо.
На Господнім полі рясно жито сходить,
На Господнім полі слуги вірні треба.
Хто звертає долі, як не Божі діти?
Хто звертає долі на святу дорогу?
У Христа є ноги – ними йдуть по світу
Люди, що схилили душі перед Богом.
У Христа є серце – нашими словами,
Нашою любов’ю Він іде спасати…
У Христа єнами виболені рани.
До роботи прагне хто з Ісусом стати?
У Христа є руки – це ж бо наші руки.
У Христа є ноги – це ж бо наші ноги.
Знає Він – Спаситель – всі тілесні муки,
Знає Він – Спаситель – всі людські тривоги.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В аде - Людмила Дещенко Это стихотворение было написано спонтанно, очень неожиданно для меня.Но череда событий, последовавших после этого, помогла мне понять смысл стиха и помочь многим людям, которые судили о чём-либо "прежде времени".Преждевременная, неожиданная смерть служителей и "прихожан" во многих общинах вызвала панику и кривотолки среди верующих.Со временем мне стало известно, что эти люди(умершие) заявляли в духовный мир в различных обстоятельствах, что им "надоело жить". Теперь, когда я слышу фразу подобного содержания, знаю ЧТО делать.
